Незвичайні переливчасті хмари з'явилися на небі за Полярним колом. Їх уже кілька днів можуть спостерігати мешканці північних країн. Хмари прикрашають зимове небо у Норвегії, Фінляндії, Швеції. Їх також спостерігають мешканці американської Аляски. Крім того, 22 грудня їх змогли побачити навіть набагато південніше – в Італії та Швейцарії.
Про природу цього явища написав rbc.ua, посилаючись на інформацію зі спеціалізованого астрономічного сайту новин Space.com.
Дивовижне явище змогла зафіксувати на території комуни Гран на півдні Норвегії фотограф Рамуне Шапаїлайте. Їй вдалося передати знімками красу цих хмар. На знімках видно їхнє райдужне забарвлення, а на знятому відео помітно, що вони мерехтять і переливаються.
Фотограф зазначила, що ці хмари можна було спостерігати в небі протягом дня, проте ближче до заходу сонця вони стали більш виразними. Загалом, виглядає чарівно, незвичайно, загадково і трохи моторошно.
Популярні зараз
Українці, яким виповнилося 65 років, мають право на доплату до пенсії
Банки блокуватимуть українцям картки, на які надійшла сума понад задекларовану зарплату
Сирський зробив заяву щодо майбутніх ударів по території Росії: “Ми будемо використовувати зброю“
Втім, нічого надприродного у появі таких хмар немає, кажуть учені. Просто такі хмари утворені найдрібнішими кристаликами льоду. Сонячні промені, що йдуть зверху, переломлюються в цих кристалах, створюючи таку незвичайну картину.
Такі хмари розташовані на великій висоті – близько 15-25 км від поверхні землі. Їх виникнення можливе лише там, де панують дуже низькі температури – нижче за –85 градусів за шкалою Цельсія.
Вчені кажуть, що зазвичай сезон таких хмар припадає на січень. Однак цього разу він почався трохи раніше. Вони припускають, що сезон перламутрових хмар триватиме ще кілька тижнів, і це явище зможуть спостерігати мешканці всіх країн, розташованих за Полярним колом, а може, й трохи південніше.
Втім, незважаючи на красу цього явища, воно не таке вже й нешкідливе. Встановлено, що такі хмари відіграють неабияку роль у руйнуванні озонового шару над Арктикою. Отже, чим швидше вони зникнуть, тим менше шкоди завдадуть захисній оболонці нашої планети.
При цьому не варто плутати такі хмари з Північним сяйвом, яке також зачаровує своєю красою, проте має зовсім іншу природу. Воно виникає не від крижаних хмар, а від взаємодії намагнічених частинок сонячної корони із магнітосферою нашої планети.