Стало відомо, що відбувається на дні Каховського водосховища: учені спантеличені побаченим

Учені спантеличені темпами, з якими природа змінює екосистему колишнього Каховського водосховища. Лише рік, як звідти витекла вода. А дно колишньої гігантської водойми вже вкрив густий ліс. Молода поросль дерев за рік вигналася на 2,5 – 3 метри заввишки. Але такий гущавник там пануватиме недовго.

Що відбувається на дні Каховського водосховища, роз'яснив еколог Вадим Манюк.

Найбільшу площу дна окупувала молода поросль верби. Крім того, там оселились водяний щавель та західний каркас. Усі ці рослини типові для вологих місцевостей. Тож нічого дивного немає, що вони там проросли. Але учених спантеличило інше – наскільки швидко та щільно дно колишнього Каховського моря окупували рослини. Таке враження, що природа тільки й очікувала свого шансу, щоб заповнити кожний квадратний сантиметр звільненої від води території.

"Цілком очікувано, що саме верба займе такі позиції в плавнях. Тобто вона завжди по річках, по річкових долинах, уздовж водойм першою розселяється на піщаних мілинах, на косах. Відповідно дно Каховського моря у перший рік після руйнування греблі стало величезною піщаною косою. Це просто ідеальні умови для проростання верби. Вражає те, що насіння, адже за один сезон фактично нізвідки вистачило, щоб засіяти весь Великий Луг. Майже 150 тисяч гектарів природних насаджень утворилося", – сказав Манюк.

Через рік тут уже майже все засохне

Усього за рік молоді пагони верби виросли заввишки на 2,5 – 3 метри. Тобто, людина, потрапивши в цю гущавінь, легко може там заблукати, адже це не трав'яний луг, який можна окинути оком. Та вже незабаром тут не буде такої густої рослинності. Адже у перший рік після катастрофи вона вибуяла на вологому піщаному дні. Але вода звідси пішла, і вже цього літа почнеться посуха. Це змусить молоді деревця змагатися за вологу у ґрунті. Більшість із них всохне, і залишаться лише найміцніші. Але їх уже буде значно менше – приблизно по одному дереву на 10 метрів.

Поступово зникне й водяний щавель, адже він також потребує вологи,  і йому також її бракуватиме.

"Щавель водяний - типовий такий плавневий вигляд, йому потрібна вода. Він зараз її тягне з тріщин у глибині, але якщо далі нічого не змінюватиметься, то тут буде сухіше і ці види поступово зникатимуть", - каже еколог.

Що стосується каркасу західного, то якась частина цього рослинного виду усе ж залишиться, адже він пристосований природою до існування в умовах дефіциту вологи. Але він навчився знаходити вологу та всмоктувати її за найменшої можливості.

"Каркас західний проростає збоку, з тріщин, які утворилися при розтріскуванні мулу. Якби тут був суцільний грунт, без тріщин, у цього насіння не було б шансів прорости. У цих щілинах якраз буде найбагатший ґрунт через те, що в нього все буде стікатися. Нам це щілина, а екосистеми це щось необхідне. Те, що створює додаткове біорізноманіття", - поясни Вадим Манюк.

Нагадаємо, Кабмін ухвалив рішення, кому дістанеться земля під Каховським водосховищем.